https://nv.ua/ukr/biz/experts/mitna-vartist-yak-ne-prograti-v-sudi-novini-ukrajini-50112785.html
Якими є типові причини скасування судами рішень про коригування митної вартості.
Цю статтю ми підготували ще до колапсу через затримку митного оформлення понад сотні вантажів. У зв`язку із обуренням бізнесу, 9 вересня Державна митна служба анонсувала, що вводить поняття «надійного суб’єкта» для швидкого проходження митного контролю.
Норми законодавства не змінилися, а правила митного оформлення і їх порушення залишилися такими ж.
У цій статті ми спробуємо систематизувати основні порушення зі сторони митних органів, через які суди скасовують рішення про коригування митної вартості.
Ми звернулися до митниці із проханням надати інформацію щодо оскарження рішень про коригування митної вартості. Станом на перше півріччя 2020 року в судах перебувало понад 1 000 справ щодо коригування митної вартості (і це враховуючи суттєве зменшення імпорту під час карантину). Минулорічний показник — 1 300 судових справ за увесь 2019 рік.
Ми проаналізували типові причини скасування судами рішень про коригування митної вартості. Знаючи їх, імпортер може зрозуміти перспективи оскарження таких рішень.
Гріх перший: Необґрунтоване витребування
Митний орган має право вимагати додаткові документи (до основного переліку) тільки, якщо подані документи містять 1) розбіжності, 2) ознаки підробки або 3) не містять інформації про складові митної вартості товарів чи їх ціну (стаття 53 Митного кодексу).
Часто імпортери стикаються із необґрунтованим витребуванням додаткових документів. Сам факт такого витребування документів може призвести до скасування рішення про коригування у суді.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що митний орган повинен обґрунтувати свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості. У своїй вимозі надати додаткові документи митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали такі сумніви (Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 р. та Постанова Верховного Суду від 07.05.2020 р.)
На практиці ж часто вимоги митного органу не містять обґрунтувань та посилань на обставини, що викликали сумніви.
Окрім того, буває, що митниця обґрунтовує витребування несуттєвими розбіжностями, які не впливають на митну вартість (наприклад, відсутність в інвойсі інформації щодо умов оплати товару, технічні помилки в документах тощо).
Для прикладу: у поданому декларантом контракті згадується специфікація, яку сторони так і не уклали. Митниця витребовує таку специфікацію, а декларант об’єктивно не може її надати. Як наслідок, митний орган мотивує своє рішення про коригування ненаданням такої специфікації. Хоча насправді поданих декларантом документів достатньо для визначення митної вартості.
Верховний Суд (у згаданих рішеннях) підтвердив, що розбіжності, які не впливають на митну вартість, не є підставою для витребування додаткових документів.
Гріх другий: Неконкретні вимоги
Часто, у вимогах митного органу про надання додаткових документів перелічено всі можливі документи, про які згадує стаття 53 Митного кодексу.
Звичайно, декларант не завжди може надати всі документи (бо частини фізично не існує і не має існувати). Буває, що сам факт ненадання запитуваних документів призводить до коригування митної вартості.
Позиція Верховного Суду: витребувати можна тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації (вже згадана Постанова Верховного Суду від 07.05.2020 р.).
Як наслідок, через неконкретні вимоги та необґрунтовані сумніви митного органу декларант не розуміє причину витребування документів.
Гріх третій: Необґрунтовані рішення
У першу чергу, митна вартість визначається за основним методом — ціною контракту. Проте митний орган може визначати митну вартість товарів за другорядними методами (наприклад, за ціною ідентичних/подібних товарів). Причиною може бути неподання декларантом витребуваних документів або ж відсутність у поданих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Часто для обґрунтування таких рішень митниця формально посилається на номер і дату митної декларації ідентичних/подібних товарів з вищою вартістю. Копії таких декларацій не надаються з огляду на конфіденційність. Тобто імпортер не може пересвідчитися, що товар є справді ідентичним чи аналогічним, які ж умови поставки такого товару тощо.
Відповідь Верховного Суду: дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів не можуть мати більше значення, ніж подані декларантом документи про товар. Такі дані митного органу не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.
При цьому Суд посилався на свободу підприємницької діяльності. Адже існує безліч обставин, які могли вплинути на ціну: умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо (Постанова Верховного Суду від 23.04.2019 р).
Сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості (Постанова Верховного Суду від 21.08.2020 р).
Окрім того, часто рішення про коригування взагалі містять загальні посилання на законодавство, без конкретизації причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості. Верховний Суд вважає такий формалізм недостатнім обґрунтуванням, що призводить до скасування таких рішень (згадана вище постанова Верховного Суду від 07.05.2020 р).
У цих випадках ви маєте всі шанси виграти справу. Крім того, вказані висновки Верховного Суду, згідно ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів», є обов’язковими для митних органів — пам’ятайте про це під час декларування та адміністративного оскарження.