Вірші до свята жінки

Весна барвистим рушником
Протерла зимове віконце,
І знов пташиний лине спів,
І яскравіше світить сонце.

І молодіють знов жінки,
Як проліски, на жовтолисті,
А усмішки, немов квітки,
Цвітуть грайливо на обличчях.

В цей день, а також в день майбутній,
Нехай ці квіти не зів’януть,
А незабудкою, коханням,
Провісником щасливим стануть!

Неначе сніг, хай сум розтане,
Добром і ласкою зігрітий,
І біла смуга в долі стане –
На все життя, у цілім світі!

Посміхніться! Тане сніг,
Щастя падає до ніг,
Нині Ваш весняний день
Квітів, сонця і пісень!
Хай теплом зігріє він
Дружби радісні хвилини,
Принесе як дар любов,
Посміхайтесь знов і знов!

Воістину це так: в усі віки,
В усі часи, з початку світу-сонця
Попереду ішли чоловіки –
Захисники відважні, оборонці.
Йшли на війну, ішли орати лан,
Варити сталь чи зводити оселю,
Додали шторм, і спеку, й ураган,
І сина підкидали аж до стелі.
Біді назустріч свій робили крок,
І небо шматували літаками,
І обіймали ввечері жінок
Кремезними і дужими руками.
Відтак в усі часи, в усі віки,
(І буде світ повік на цім стояти),
“За мужем” бути мріяли жінки,
Із чоловіком долю поєднати.
Хай не зів’яне щирість цих рядків,
Вони любов’ю нашою зігріті, –
Наш тост – за дорогих чоловіків,
Що задля нас живуть на цьому світі!

Нехай тендітні пахощі троянд
Навіють щастя, ніжність і кохання,
Хай здійснює бажання зорепад
І втілює у дійсність сподівання!
Хай Вам вдається все – вдень і вночі,
Хай очі посміхаються натхненно,
І смак життя, і молодість душі
Нехай для Вас тривають нескінченно!